<<
>>

Епідеміологічний нагляд за ВІЛ-асоційованим туберкульозом

Епідеміологічний нагляд за ВІЛ-асоційованим туберкульозом повинен існувати як державна система. Головним інструментом такого епіднагляду має бути система збирання, аналізу та інтерпретації даних про ТБ/ВІЛ/СНІД та періодична звітність про них.

Система збирання й аналізу даних потрібна для відображення реальних маштабів поширення епідемії туберкульозу, в т.ч. ВІЛ-асоційованого.

Система епіднагляду за ВІЛ-асоційованим туберкульозом повинна включати три компоненти:

1) епідеміологічні дослідження за ВІЛ-інфекцією;

2) епідеміологічні дослідження за туберкульозом;

3) моніторинг поведінки при ТБ/ВІЛ/СНІДі.

1. Епіднагляд за ВІЛ:

• Звітність про випадки захворювання на ВІЛ/СНІД (рутинний епіднагляд).

• Стеження за поширеністю ВІЛ серед потенційних донорів.

• Епіднагляд у групах ризику.

• Епіднагляд за ВІЛ-інфекцією серед хворих на туберкульоз.

• Дозорний епіднагляд у групах ризику.

• Дозорний епіднагляд у групах-провідниках (містках).

• Дозорний епіднагляд серед міського населення.

2. Епіднагляд за туберкульозом:

• Епіднагляд за туберкульозом серед населення в цілому.

• Епіднагляд за туберкульозом в групах підвищеного ризику щодо інфікування мікобактеріями туберкульозу.

• Епіднагляд за туберкульозом серед ВІЛ-інфікованих.

• Здійснення офіційної реєстрації туберкульозу, в т.ч. ВІЛ-асоційованого.

3. Дослідження поведінки серед осіб з ВІЛ-асоційованим туберкульозом.

• Дослідження поведінки в групах ризику (моніторингові, періодичні).

•Дослідження поведінки в групах-провідниках (містках).

• Дослідження поведінки серед населеня в цілому (моніторингові, періодичні).

•Дослідження поведінки серед ВІЛ-інфікованих.

•Дослідження поведінки серед хворих на туберкульоз.

Епіднагляд за ВІЛ. Офіційна система реєстрації формується на підставі офіційних звітів про кількість нових випадків ВІЛ-інфекції та СНІДу, що надаються обласними центрами СНІДу в Український центр профілактики і боротьби зі СНІДом.

Реєструються особи, що мають позитивну реакцію на антитіла до ВІЛ та пройшли клінічне обстеження в лікувально-профілактичних закладах (центрах СНІДу).

Сероепідеміологічний моніторинг відображає кількість обстежень на ВІЛ та кількість виявлених ВІЛ-інфікованих за даними лабораторій, що здійснюють діагностичні дослідження. Такі дані отримуються завдяки скринінгу донорів крові, вагітних, споживачів ін’єкційних наркотиків, хворих на інфекції, що передаються статевим шляхом, а також тестуванню, яке проводиться з діагностичною метою.

Обстеження на ВІЛ є добровільним.

Оперативна інформація про результати сероепідеміологічного моніторингу розповсюдження ВІЛ-інфекції в Україні відображає обсяг і результати тестування різних контингентів населення на антитіла до ВІЛ і повинна містити персоніфіковані дані.

Оперативна інформація щодо офіційно зареєстрованих хворих на ВІЛ/СНІД включає всі випадки ВІЛ-інфекції/СНІДу серед осіб, узятих на диспансерний облік. Особисті дані при цьому є конфіденційними.

Аналіз даних про результати обстеження населення на антитіла до ВІЛ (серомоніторинг) проводиться за конкретними кодами. Це дає можливість зробити висновки про деякі вразливі групи населення щодо ВІЛ-інфікування.

Дані епіднагляду дають можливість простежити динаміку розвитку епідемії, здійснювати моніторинг результативності протиепідемічних заходів на національному рівні.

За результатами епіднагляду проводиться порівняльний аналіз даних, отриманих з різних регіонів країни. За допомогою епіднагляду можливе прогнозування та планування дій щодо пом’якшення наслідків ВІЛ/СНІДу. Дані епіднагляду здатні формувати громадську реакцію на ВІЛ-ситуацію в країні.

Система епіднагляду повинна виявляти тенденції у поширенні ВІЛ в групах підвищеного ризику: споживачі ін’єкційних наркотиків, жінки секс-бізнесу, чоловіки, які мають секс з чоловіками тощо.

Дані офіційної реєстрації та серомоніторингу повинні служити основою для проведення аналізу поширення ВІЛ/СНІДу залежно від соціальних ознак обстежуваних осіб.

Дозорний епідеміологічний нагляд за ВІЛ/СНІДом. У 1988 p. BOO3 запропонувала метод дозорного епіднагляду як найефективніший метод контролю за тенденціями в динаміці епідемії ВІЛ-інфекції. Цей метод являє собою систематичний збір даних щодо розповсюдження ВІЛ серед окремих груп населення на конкретних територіях за певний час. Дозорні дослідження передбачають проведення анонімного незв’язаного (або зв’язаного) тестування, яке повністю виключає ідентифікацію особи.

Дозорні дослідження - це єдиний метод, який дозволяє вивчити реальну картину поширення ВІЛ-інфекції в таких групах, як споживачі ін’єкційних наркотиків, жінки секс-бізнесу, хворі на венеричні захворювання, чоловіки, що мають секс з чоловіками. Дозорний епіднагляд дозволяє зафіксувати зміни в характері епідемії серед цих груп. Дозорні дослідження дають можливість виявити територіальні особливості поширення ВІЛ-інфекці та визначати тенденції. Дозорний епіднагляд є маловитратним методом контролю за епідемією.

Епіднагляд за туберкульозом. Епідеміологічний нагляд при

туберкульозі - це система постійного, динамічного і багатоаспектного спостереження за епідемічним процесом туберкульозу, за епідеміологічною ситуацією в цілому на визначеній території в конкретний період часу з метою раціоналізації та підвищення ефективності протитуберкульозних заходів. Іншими словами, епідеміологічний нагляд - це безперервний систематичний збір, зіставлення, аналіз та інтерпретація даних, й надання цієї інформації тим, хто її використає для проведення необхідних протитуберкульозних заходів.

Епідеміологічний нагляд застосовує епідеміологічне спостереження і контроль за факторами поширення туберкульозу і за всіма

протитуберкульозними заходами, їх прогнозування і своєчасну корекцію в організації протитуберкульозних заходів з метою профілактики і успішної боротьби з туберкульозом.

Для проведення епіднагляду в Україні запроваджені обліково-звітні форми, які адаптовані до міжнародних стандартів. На їх основі формуватимуться за індивідуальними та інтегрованими даними регіональні та центральні триєдині реєстри:

а) про весь туберкульоз;

б) про бактеріальний (хіміорезистентний) туберкульоз;

в) про ТБ/ВІЛ/СНІД.

Інформація про туберкульоз повинна бути паралельною:

а) лабораторіями (при виявленні мікобактерій туберкульозу чи хіміорезистентності);

б) всіма лікарями (при діагностуванні туберкульозу, бактеріовиділенні чи хіміорезистентності);

Інформація про ВІЛ-асоційований туберкульоз повинна звірятися з реєстрами про ВІЛ-інфікованих, або доповнювати їх.

Необхідна валідизація (обгрунтованість, достовірність, правомірність) і звірка даних лабораторного реєстру, реєстру протитуберкульозних диспансерів, реєстрів центрів СНІДу.

Проведення когортного аналізу ефективності лікування за 3 (4)

категоріями хворих до останнього вилікуваного хворого. Повинен проводитися аналіз та інтерпретація персоніфікованих (індивідуалізованих) та інтегрованих даних, а також здійснювати обмін даними з EuroTB, EuroHIV, ВООЗ.

В Україні діє державна система епідеміологічного нагляду за туберкульозом. Звітність про випадки туберкульозу надається протитуберкульозними закладами щоквартально - з району в область, з області до Центру медичної статистики МОЗ України та Інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г.Яновського АМН України. Останні готують щорічний статистичний звіт.

Моніторинг поведінки. Одним із компонентів епіднагляду в умовах концентрованої стадії епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні є поведінкові дослідження в групах ризику щодо зараження та передавання ВІЛ-інфекції. Метою таких досліджень є отримання інформації про потенційні поведінкові фактори, що зумовлюють поширення ВІЛ в суспільстві, а також використання цієї інформації для просвітницької діяльності, планування, моніторингу та оцінки ефективності профілактичних програм серед цільових груп. Поведінкові дослідження доцільно проводити в групах ризику (жінки секс-бізнесу, ув’язнені, чоловіки, що мають секс із чоловіками).

Моніторинг поведінки повинен проводитися й щодо туберкульозу, зокрема дотримання здоровими і хворими правил особистої гігієни, правил особистого захисту. Поведінка в сім’ї, а також поведінка хворих на туберкульоз щодо ВІЛ-інфекції.

Для проведення епіднагляду за ВІЛ-асоційованим туберкульозом варто збирати таку інформацію.

І. Загальні дані

1. Назва лікувально-профілактичного закладу

2. № по порядку

3. Прізвище, ім’я та по батькові хворого (за згодою)

4. Стать (чол/жін)

5. Рік народження

6. Країна і місце народження

7. Адреса проживання / місце реєстрації

8. Клініко-епідеміологічне обстеження:

8.1. Дата

8.2. Результати (з використанням кодів при ВІЛ/СНІДі), наприклад:

Код Найменування коду
102 Особи, які вживають наркотичні речовини шляхом ін’єкцій
104 Особи, у яких виявлені хвороби, що передаються статевим шляхом
105 Особи, які мають багато статевих партнерів
Код Найменування коду
108 Донори крові, інших біологічних рідин, органів, тканин
109 Вагітні
112 Особи, які знаходяться в місцях позбавлення волі
113 Обстежені за клінічними показниками
114 Обстежені добровільно (конфіденційно, або анонімно)
115 Медичні контакти
120 Інші
200 Іноземні громадяни
300 Всього обстежено осіб

і т.д.

Прізвище, ім’я, по батькові (ПІБ) та підпис особи, що встановила діагноз. ІІ. Дані про туберкульоз А. Діагностика туберкульозу

9. Районний реєстраційний № (для хворого на туберкульоз, із форми ТБ 03)

10.

Дата виявлення туберкульозу

11. Тип туберкульозного процесу:

11.1. Вперше дїагностований туберкульоз — ВДТБ

11.2. Рецидив туберкульозу — РТБ

11.3. Хронічний туберкульоз — ХТБ

12. Локалізація туберкульозу:

12.1. Легеневий (вписати клінічну форму)

12.2. Позалегеневий (вписати клінічну форму)

13. Діагноз туберкульозу

14. Деструкція: Є; Немає

15. Бактеріовиділення: Немає; Є: Мазок +; Культура +

16 Резистентність (первинна, вторинна): H, R, S, E, Z (підкреслити, інші препарати вписати)

17. ГІСТ+; ГІСТ- Б. Лікування ТБ

18. Дата початку лікування

19. Категорія: 1, 2, 3, 4

20. Моніторинг в процесі антимікобактеріального лікування з проведенням на 0, 2(3), 5, 6(8) міс.

20.1. Мікроскопії мазка на КСБ (згідно з формою ТБ 03)

20.2. Культурального дослідження на мікобактерії туберкульозу (згідно з формою ТБ 03)

20.3. Рентгенографії грудної клідки (або спеціальних досліджень при позалегеневому туберкульозі, згідно з формою ТБ 03)

20.4. Кількості CD4 в крові

20.5. Кількість лімфоцитів в крові

20.6. Кількість РНК ВІЛ-копій в крові

21. Побічні реакції на протитуберкульозні препарати (вписати, вказавши дату їх виникнення)

22. Ефективність лікування туберкульозу (підкреслити згідно з формою

ТБ 01)

22.1. Ефективне лікування:

22.1.1. Вилікування

22.1.2. Припинення бактеріовиділення.

22.2. Завершене лікування

22.3. Неефективне (невдача) лікування

22.4. Перерване лікування

22.5. Продовжується лікування

22.6. Вибув/Переведений

22.7. Летальний наслідок і причина смерті

ІІІ. Дані про ВІЛ/СНІД

А. Діагностика ВІЛ/СНІД

23Особистий код хворого на ВІЛ/СНІД (перші літери прізвища, імені та по батькові чи anonim і далі ідентифікаційний № референс-лабораторії)

24 Діагноз ВІЛ-інфекції та дата його встановлення

25 Підтвердження ВІЛ/СНІДу Національною референс-лабораторією, дата і №

26 Діагноз СНІДу і дата його встановлення

27 СНІД-асоційовані хвороби і дата їх виникнення Б. Лікування ВІЛ/СНІД

28 Дата початку лікування 29Схема лікування (вписати)

30. Моніторинг в процесі антиретровірусної терапії з проведенням щоквартально:

30.1. Кількості CD4 в крові

30.2. Кількість лімфоцитів в крові

30.3. Кількість РНК ВІЛ-копій в крові

31. Побічні реакції на антиретровірусні препарати (вписати, вказавши дату їх виникнення)

32. Дата смерті__________ Причина смерті______________

Примітка. Екстренне повідомлення, що включає розділи І, ІІА, ІІІА

подається: в протитуберкульозний диспансер і Центр профілактики СНІДу, районному спеціалісту (фтизіатру, інфекціоністу) СЕС (при МБТ+, ВІЛ/СНІДі).

<< | >>
Источник: Ю.І. Фещенко, та ін.. Менеджмент у фтизіатрії. - К.: Здоров’я,2007. - 640 с.. 2007

Еще по теме Епідеміологічний нагляд за ВІЛ-асоційованим туберкульозом:

  1. Стоп ТБ стратегія
  2. Концепція Національної програми контролю за туберкульозом
  3. Епідеміологічний нагляд за ВІЛ-асоційованим туберкульозом
  4. 8.6. Моніторинг і оцінка туберкульозу
  5. Стан і вдосконалення менеджменту по контролю за туберкульозом в Україні
  6. ЗМІСТ
  7. ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -