<<
>>

Лікування хворих категорії 1

До першої категорії відносяться:

■ хворі на вперше діагностований туберкульоз легень з бактеріовиділенням;

■ хворі на вперше діагностовані тяжкі форми туберкульозу будь-якої локалізації.

Сюди належать також хворі на:

• туберкульозний менінгіт,

• дисеміновані (міліарні) форми туберкульозу,

• туберкульозний перикардит,

• туберкульозний перитоніт,

• туберкульозний плеврит,

• туберкульоз хребта з неврологічними ускладненнями,

• туберкульоз легень без бактеріовиділення з деструктивним ураженням паренхіми;

• туберкульоз легень без бактеріовиділення з поширеним (2 сегменти і більше) ураженням паренхіми;

• туберкульоз органів травлення й сечостатевих органів.

■ хворі на вперше діагностований ВІЛ-асоційований туберкульоз будь- якої локалізації без бактеріовиділення.

Режим, рекомендований кожному пацієнту, залежить від категорії, до якої він належить при реєстрації випадку.

Рекомендовані ВООЗ схеми лікування хворих 1 категорії дорослих зображені в таблиці 5.3.2.1.

Таблиця 5.3.2.1 - Рекомендовані ВООЗ схеми лікування дорослих хворих на туберкульоз, що відносяться до категорії 1

Для хворих старших 50 років доза стрептоміцину складає 0,75 г.

Рекомендовані

препарати

Трива

лість

лікуван

ня

Дозування препарату залежно від маси тіла хворого до лікування
< 33 кг 33-50 кг > 50 кг
1. Початкова фаза: 2 міс
Ізоніазид 2 міс 0,2 г щоденно 0,3 г щоденно 0,3 г щоденно
Рифампіцин 2 міс 0,3 г щоденно 0,45 г щоденно 0,6 г щоденно
Піразинамід 2 міс 1,0 г щоденно 1,5 г щоденно 2,0 г щоденно
Етамбутол 3 2 міс 0,8 г щоденно 0,8 г щоденно 1,2 г щоденно
або Стрептоміцин 0,5 г щоденно 0,75 г щоденно 1,0 г щоденно
2.
Фаза продовження:
4 міс
Ізоніазид + 4 міс 0,2 г 3 р на тиж 0,3 г 3 р на тиж 0,4 г 3 р на тиж
Рифампіцин 1 4 міс 0,3 г 3 р на тиж 0,45 г 3 р на тиж 0,6 г 3 р на тиж

1 Якщо ізоніазид + рифампіцин призначаються для щоденного вживання у фазі продовження, то їх дози такі, як у початковій фазі.

2

3 Етамбутол слід призначати хворим з підтвердженою або запідозрюваною ВІЛ- інфекцією у фазі продовження.

Початкова фаза для хворих цієї категорії: 2HRZS(E), тобто щоденне призначення ізоніазиду, рифампіцину, піразинаміду у поєднанні з ін’єкцією стрептоміцину або з таблеткою етамбутолу протягом 2 міс (8 тижнів).

Початкову (інтенсивну) фазу антимікобактеріальної терапії завершують при припиненні бактеріовиділення й досягненні позитивної клініко- рентгенологічної динаміки туберкульозу. Якщо через 2 місяці лікування утримується бактеріовиділення і клініко-рентгенологічна динаміка відсутня, то початкову фазу лікування слід продовжити на 2-4 тижні, а потім незалежно від результатів бактеріологічного дослідження проводиться фаза продовження антимікобактеріальної терапії.

Фаза продовження (доліковування) при лікуванні хворих 1 категорії проводиться за схемою: 4HR або 4H3R3, тобто ізоніазид і рифампіцин призначають щоденно або тричі на тиждень протягом 4 міс. Вибір щоденного чи інтермітуючого лікування у фазі продовження залежить від важкості туберкульозного процесу, його перебігу, досягнутих зрушень в початковій фазі лікування, особливостей організму, супутніх захворювань тощо. Хворим на туберкульозний менінгіт, дисеміновану (міліарну) форму туберкульозу або туберкульоз хребта з неврологічними порушеннями ізоніазид і рифампіцин дають щоденно протягом 6-7 міс.

Лікування хворих на туберкульоз дітей, що віднесені до 1-ї категорії наведене у таблиці 5.3.2.2.

Таблиця 5.3.2.2 - Рекомендовані ВООЗ схеми лікування дітей, хворих на туберкульоз, що відносяться до категорії 1______________________________________________________________

Рекомендовані

препарати

Трива

лість

лікув

ання

Дозування препарату залежно від маси тіла хворого до

лікування

5-10 кг2 11-20 кг 21-30 кг
1. Початкова фаза: 2 міс
Ізоніазид 2 міс 0,05 г щоденно 0,1 г щоденно 0,2 г щоденно
Рифампіцин 2 міс 0,075 г щоденно 0,15 г щоденно 0,3 г щоденно

2 Дози препаратів для дітєй, маса тіла яких менша 5 кг, слід розраховувати так, як зазначено у фармакотерапевтичних довідниках.

Рекомендовані

препарати

Трива

лість

лікув

ання

Дозування препарату залежно від маси тіла хворого до

лікування

5-10 кг2 11-20 кг 21-30 кг
Піразинамід 2 міс 0,25 г щоденно 0,5 г щоденно 1,0 г щоденно
Стрептоміцин 2 міс 0,25 г щоденно 0,5 г щоденно 0,5 г щоденно
2.
Фаза продовження:
4 міс
Ізоніазид + 4 міс 0,05 г 3 р на тиж 0,1 г 3 р на тиж 0,2 г 3 р на тиж
+ Рифампіцин1 4 міс 0,75 г 3 р на тиж 0,15 г 3 р на тиж 0,3 г 3 р на тиж

1 Якщо ізоніазид+рифампіцин призначаються для щоденного вживання у фазі продовження, то їх дози таю, як у початковій фазi.

Альтернативою викладеній фазі продовження для дорослих і дітей є 6HT(E), тобто щоденний прийом ізоніазиду й тіоацетазону або ізоніазиду в поєднанні з етамбутолом на протязі 6 міс. Хворим з підтвердженою або підозрюваною ВІЛ-інфекцією замість тіоацетазону призначають етамбутол. Викладену альтернативну схему фази продовження, на наш погляд, допустимо застосовувати тільки при відсутності достатньої кількості рифампіцину.

В Україні рекомендовані дещо інтенсивніші режими лікування хворих на туберкульоз категорії 1 (табл. 5.3.2.3)

Таблиця 5.3.2.3 - Лікувальні режими хворих на туберкульоз, які віднесені до категорії 1

Хворі на туберкульоз категорії 1 Режими лікування хворих
Інтенсивна

фаза

(щоденно) a,lb c

Підтримуюча

фаза

(3 рази на тиждень або щоденно )a,b

4-компонентний режим:

Вперше діагностований туберкульоз з позитивним мазком мокротиння;

Вперше діагностований туберкульоз легень з негативним мазком мокротиння та ВІЛ-інфекцією; Вперше діагностований туберкульоз легень з негативним мазком мокротиння або поширеним ураженням паренхіми легень (2 і більше сегментів); Тяжкі позалегеневі форми туберкульозу.

2 (HR)ZE b’ d 4 (HR)
5-компонентний режим:

тяжкі поширені форми (виходить за межі 1 частки) деструктивного туберкульозу легень з великими (4 см та більше) або численними (3 і більше) деструкціями незалежно від розміру, казеозна пневмонія; а також форми туберкульозу з ознаками генералізації (залучення в туберкульозний процес декількох органів і систем; міліарні форми).

2 (HR)ZES 1(HR)ZE 5 (HR)E або

5 (HR)Z

a Лікування, яке включає рифампіцин, вимагає контролю за прийомом препаратів.

b Літери в дужках відображають фіксовану дозу комбінацій препаратів. Принаймні R

та H можуть бути комбіновані. Використання HRZ та HRZE також рекомендується, якщо

вони є в наявності. Це скорочує кількість таблеток та полегшує розподіл та прийом препаратів.

c Пацієнтам, у яких результати мазка мокротиння все ще є позитивними після двох місяців лікування за 1 категорією чи трьох місяців лікування за 2 категорією, необхідно продовжити інтенсивну фазу лікування ще на один місяць.

d При менінгеальних формах туберкульозу етамбутол має бути замінений на стрептоміцин.

5.3.3.

<< | >>
Источник: Ю.І. Фещенко, та ін.. Менеджмент у фтизіатрії. - К.: Здоров’я,2007. - 640 с.. 2007

Еще по теме Лікування хворих категорії 1:

  1. Організаційні підходи до лікування хворих на туберкульоз
  2. Лікування хворих категорії 1
  3. Лікування хворих категорії 2
  4. Лікування хворих категорії 3
  5. Ведення пацієнтів, які перервали лікування
  6. Лікування хворих категорії 4
  7. Хірургічне лікування хворих на туберкульоз легень
  8. Особливості лікування хворих на позалегеневі форми туберкульозу
  9. Лікування хворих на туберкульоз мозкових оболонок і центральної нервової системи
  10. Лікування туберкульозу кишок, очеревини, брижових лімфатичних вузлів
  11. Лікування туберкульозу кісток і суглобів
  12. Система контролю за лікуванням хворих на туберкульоз
  13. Контроль лікування пацієнтів першої категорії
  14. Контроль лікування пацієнтів другої категорії
  15. Контроль лікування пацієнтів третьої категорії
  16. Контроль лікування хворих на позалегеневий туберкульоз
  17. Контроль лікування пацієнтів четвертої категорії
  18. Реєстрація результатів моніторингу лікування хворих
  19. Когортний аналіз наслідків лікування хворих на туберкульоз
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -