<<
>>

Стоп ТБ стратегія

Стоп ТБ стратегію розробили Партнерство Стоп ТБ разом із стратегічною, технічною і консультативною групами по боротьбі з туберкульозом ВООЗ і запровадили з 2006 року.

Метою Стоп ТБ стратегії є значно зменшити показник глобальної поширеності туберкульозу до 2015 року, досягти значного прогресу у дослідженнях і розвитку необхідних методів для знищення туберкульозу; покращити доступ до якісного діагностування і лікування пацієнтів, хворих на туберкульоз; зменшити страждання людей і соціально-економічний вплив, пов’язаний із захворюваннями на туберкульоз; захистити людей, які складають групу ризику, від туберкульозу, ВІЛ-асоційованого і резистентного туберкульозу; підтримати розвиток нових методів, забезпечити можливість їх вчасного і ефективного застосування.

Стоп ТБ стратегія ставить перед собою такі завдання: зменшити показник поширеності туберкульозу до 2015 року; встановити діагноз, як мінімум у 70 % випадків інфекційних захворювань на туберкульоз серед прогнозованої кількості, і вилікувати, як мінімум, 85% таких випадків; зменшити показник поширеності туберкульозу і показник смертності на 50 % до 2015 року (порівняно з 1990 роком); довести показник поширеності туберкульозу менше 1 випадку захворювання на 1 мільйон населення на рік (визначення знищення) до 2050 року.

Зазначеної мети та завдань можна досягти шляхом здійснення таких компонентів Стоп ТБ стратегії:

1. Покращення якості ДОТС-стратегії:

• Політична підтримка зі збільшенням та розширенням фінансування

• Діагностування захворювання за допомогою бактеріологічних досліджень

• Стандартизований режим лікування, нагляд і підтримка пацієнта

• Ефективна система поставок препаратів

• Система контролю і оцінка впливу на ситуацію з туберкульозом

2. Вирішення особливих задач щодо ВІЛ-асоційованого туберкульозу, туберкульозу з множинною медикаментозною стійкістю та інших спеціальних проблем

• Спільні дії у боротьбі із ВІЛ-асоційованим туберкульозом

• Профілактика і контроль туберкульозу, резистентного до антимікобактеріальних препаратів, в тому числі застосування ДОТС-плюс стратегії

• Прийняття заходів щодо груп ризику та особливих ситуацій

3.

Посилення системи охорони здоров’я

• Активна участь у державних і глобальних проектах

• Введення нових методів боротьби із туберкульозом, що посилюють систему охорони здоров’я

• Адаптування нововведень з інших сфер для посилення боротьби із туберкульозом

• Практичний підхід до боротьби із легеневими захворюваннями - покращання медичної допомоги пацієнтам, хворим на туберкульоз, та іншим пацієнтам, хворим на респіраторні захворювання

4. Залучення всіх медичних закладів до боротьби з туберкульозом

• Державні і приватні медичні заклади

• Міжнародні стандарти, що регулюють надання медичної допомоги пацієнтам, хворим на туберкульоз

5. Надання підтримки пацієнтам і залучення громадськості

• Залучення громадськості до проблеми туберкульозу

• Пропаганда, комунікація та соціальна мобілізація

6. Проведення досліджень та заохочення до їх проведення

• Оперативні дослідження в межах програм

• Співпраця у питаннях розробки нових методів діагностування, нових препаратів і вакцин

Концепція Стоп ТБ стратегії була розроблена згідно із загальною концепцією боротьби із туберкульозом “Світ без туберкульозу”. Стоп ТБ стратегія була розроблена для посилення зусиль, які націлені на боротьбу з туберкульозом та будуть здійснюватись протягом 2006 - 2015 років. 2015 рік зазначено, як віху на шляху подолання туберкульозу. Метою є значне зниження глобального показника поширеності туберкульозу до 2015 року, досягнення значного прогресу у дослідженнях і розвитку, необхідних для знищення туберкульозу.

Стоп ТБ стратегія дозволить:

1. Розширити доступ до якісного діагностування та лікування пацієнтів, хворих на туберкульоз

2. Зменшити страждання людей і соціально-економічне навантаження, пов’язане з туберкульозом

3. Захистити людей, які складають групу ризику, від туберкульозу, ВІЛ- асоційованого та туберкульозу стійкого до антимікобактеріальних препаратів

4. Підтримати розвиток нових методів, забезпечити можливість їх вчасного і ефективного застосування.

Ці завдання відповідають Цілям розвитку Тисячоліття. Стратегія боротьби із туберкульозом розроблена з метою виконання Цілей розвитку Тисячоліття на період 2006 - 2015 років.

Цілі боротьби із туберкульозом, визначені Всесвітньою Асамблеєю охорони здоров’я. У 1991 році, всі країни прийняли рішення Всесвітньої Асамблеї охорони здоров’я, пов’язаного із визначенням двох цілей боротьби із туберкульозом на 2000 рік: встановити діагноз, як мінімум у 70 % всіх нових випадків інфекційних захворювань і вилікувати, як мінімум, 85 % з таких визначених випадків захворювань. Ці завдання спирались на епідеміологічну модель, згідно із якою можна було сказати, що, якщо показник вилікування випадків захворювань буде 85 %, а показник діагностування захворювання - 70 %, то поширеність випадків інфекційного (бактеріального) туберкульозу, кількість інфекційних контактів та ймовірність появи інфекційних захворювань будуть зменшені. Досягнення цілі - діагностування 70 % захворювань і вилікування 85 % захворювань (вважається успіхом лікування) - забезпечить зниження річного показнику ймовірності захворювань на туберкульоз на 5 -10 % на рік, за умови відсутності ВІЛ-інфекції. На початок 1998 року, було очевидно, що ці завдання не будуть виконанні до 2000 року. В 2000 році ВООЗ відстрочила строк виконання завдань до 2005 року.

Цілі розвитку тисячоліття (MDG) розроблені Організацією Об’єднаних Націй з метою забезпечення міжнародного співробітництва у питаннях зменшення рівня бідності, в тому числі покращання стану здоров’я бідних. Як захворювання бідності, відповідальне за втрату багатьох років здорового житія, крім інших інфекційних захворювань, за винятком ВІЛ/СНІДу, туберкульозу приділяється найбільше уваги в Цілях розвитку тисячоліття, зокрема стосовно туберкульозу - зупинити та досягти зменшення захворюваності до 2015 року.

Учасники кампанії по боротьбі із туберкульозом мають два епідеміологічних завдання, пов’язаних з Цілями розвитку тисячоліття - знизити показник поширеності туберкульозу і смертності на 50 % до 2015 року порівняно з 1990 роком.

Досягнення цих важливих цілей вимагає забезпечити, як мінімум, діагностування 70 % випадків захворювань і вилікування 85 % випадків, але слід також застосовувати широкий діапазон дій, описаних в межах Стоп ТБ стратегії і Другого глобального плану боротьби із туберкульозом (2006 - 2015 роки). Крім того, Партнерство Стоп ТБ повинно докласти максимум зусиль для знищення туберкульозу як суспільної проблеми здоров’я до 2050 року.

Партнерство Стоп ТБ поставило завдання до 2005 року, як мінімум, у 70 % хворих діагностувати бактеріальний (інфекційний) туберкульоз (згідно із стратегією ДОТС) і вилікувати 85 % випадків. До 2015 року глобальну поширеність туберкульозу (показник поширеності і смертності) слід знизити на 50 % порівняно з 1990 роком. Це значить, зменшити показник поширеності до 155 на 100 або менше, і показник смертності - до 14 на 100000 на рік або менше до 2015 року (в тому числі випадки захворювання на туберкульоз із ВІЛ- інфекцією). Кількість людей, померлих від туберкульозу, в 2015 році в світі має бути менша 1 мільйону, в тому числі випадки захворювання на туберкульоз із

ВІЛ-інфекцією. До 2050 року глобальний показник захворюваності на туберкульоз має бути менший 1 випадку на мільйон на рік (критерій знищення туберкульозу, прийнятий в США).

<< | >>
Источник: Ю.І. Фещенко, та ін.. Менеджмент у фтизіатрії. - К.: Здоров’я,2007. - 640 с.. 2007

Еще по теме Стоп ТБ стратегія:

  1. Історія організації охорони здоров’я в Україні
  2. Формування державної політики охорони здоров’я в Україні
  3. Стоп ТБ стратегія
  4. Шість основних компонентів Стоп ТБ стратегії.
  5. Посилення системи охорони здоров’я.
  6. Міжнародні стандарти, що регулюють надання медичної допомоги пацієнтам, хворим на туберкульоз.
  7. Оперативні дослідження згідно з вимогами раціональної програми.
  8. Дослідження, мета яких розробка нових методів діагностування, нових препаратів і вакцин.
  9. Адаптована ДОТС-стратегія
  10. Контроль за туберкульозом на засадах ДОТС-стратегії
  11. Концепція Національної програми контролю за туберкульозом
  12. Обласний (територіальний) рівень
  13. Організаційні підходи до лікування хворих на туберкульоз
  14. Система реєстрації випадків туберкульозу
  15. 8.6. Моніторинг і оцінка туберкульозу
  16. Моніторинг і оцінка протитуберкульозних заходів та Національної програми контролю за туберкульозом
  17. Основні нормативно-правові документи менеджера з контролю заvтуберкульозом
  18. ЗМІСТ
  19. ІНТЕГРОВАНЕ ВЕДЕННЯ ХВОРОБ ДИТЯЧОГО ВІКУ
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -