Вирішення особливих задач щодо ВІЛ-асоційованого туберкульозу, туберкульозу з множинною медикаментозною стійкістю.

Спільні дії у боротьбі з ВІЛ-асоційованим туберкульозом. Вплив епідемії ВІЛ на епідемію туберкульозу: ВІЛ забезпечує розвиток активної та латентної інфекції, спричиненої Mycobacterium tuberculosis, що перетворюється в активну форму туберкульозу.

Спільні дії у боротьбі із туберкульозом та ВІЛ-інфекцією. Всесвітня організація охорони здоров’я видала попередню стратегію, що регулює спільні дії по боротьбі із ВІЛ асоційованим туберкульозом. Рекомендується проводити дванадцять типів спільної діяльності по трьох основних категоріях:

1) розробка механізму співпраці,

2) зменшення показника поширеності туберкульозу серед людей, які мають контакти із пацієнтами, хворими на ВІЛ-асоційованим туберкульоз,

3) зменшення показника поширеності ВІЛ серед пацієнтів, хворих на туберкульоз.

Для цих категорій є чотири види діяльності, які є частиною механізмів співпраці:

1) створення спільних організацій по боротьбі із туберкульозом і ВІЛ, в тому числі групи підтримки пацієнтів, хворих на туберкульоз і ВІЛ,

2) розробка і застосування спільного державного плану,

3) контроль ВІЛ серед пацієнтів, хворих на туберкульоз, не зважаючи на показники поширеності ВІЛ,

4) система контролю і оцінки.

Для забезпечення контролю і оцінки, слід визначити декілька показників, спираючись на інструкції, розроблені Всесвітньою організацією охорони здоров’я, стосовно контролю і оцінки спільних дій по боротьбі з ВІЛ- асоційованим туберкульозом.

Є три види діяльності, мета яких - зменшення показника поширеності туберкульозу серед людей, які контактують із пацієнтами, хворими на ВІЛ/СНІД:

1) вдосконалення діагностування захворювання на туберкульоз в межах усіх програм по боротьбі з ВІЛ/СНІД і серед пацієнтів, які входять до групи ризику, за допомогою довідкової системи по ВІЛ і туберкульозу,

2) надання профілактичного лікування із застосуванням ізоніазиду як частини комплекту лікування для людей, які контактують із пацієнтами, хворими на ВІЛ/СНІД, коли активна форма туберкульозу виключається,

3) контроль поширення інфекції з боку медичного закладу.

Є п’ять видів діяльності, мета яких - зменшення показника поширеності ВІЛ серед пацієнтів, хворих на туберкульоз:

1) дослідження на ВІЛ і надання консультацій усім пацієнтам, хворим на туберкульоз, якщо показник поширеності ВІЛ серед пацієнтів, хворих на туберкульоз, перевищує 5 %,

2) надання профілактичних послуг по попередженню ВІЛ (заходи по зниженню нанесення шкоди, якщо використання препаратів для ін’єкцій є проблемним),

3) лікування із застосуванням котримоксазолу для пацієнтів, хворих на туберкульоз із ВІЛ-інфекцією,

4) антиретровірусне лікування пацієнтам, хворим на туберкульоз, із ВІЛ- інфекцією,

5) надання підтримки і медичної допомоги пацієнтам, хворим на туберкульоз, із ВІЛ-інфекцією.

Програми по боротьбі із туберкульозом повинні передбачити спільні дії або відповідний зв’язок із програмами по боротьбі із ВІЛ.

Попередження і контроль туберкульозу, стійкого до препаратів, в тому числі DOTS-плюс

Глобальна небезпека. Є підтвердження, того що туберкульоз із множинною медикаментозною стійкістю представляє собою загрозу для глобальної боротьби із туберкульозом. Ця ситуація ускладнюється невідповідним лікуванням пацієнтів, які вже хворі на туберкульоз із множинною медикаментозною стійкістю, поширенням стійкості до препаратів у результаті широкого використання протитуберкульозних препаратів другого ряду, відсутністю нових ефективних протитуберкульозних препаратів.

Контроль захворювань на туберкульоз, стійкого до препаратів: Визначення і лікування всіх форм туберкульозу, стійкого до препаратів, має бути невід’ємною частиною діяльності національної програми. Ця інтеграція не повинна бути недооціненою. Національні програми мають прийняти ряд заходів, щоб пацієнти, хворі на туберкульоз, стійкий до препаратів, мали доступ до відповідного лікування, що часто є життєво важливим. Досвід показує, що таким чином можна посилити загальні можливості програми по боротьбі із туберкульозом.

Основні дії попередження і контролю захворювань на туберкульоз, стійкого до препаратів такі:

• відповідні режими лікування,

• надійна система поставки якісних протитуберкульозних препаратів першого і другого ряду,

• виконання вимог режиму лікування пацієнтами,

• надання відповідної підтримки з боку медичних закладів.

Щоб виконати ці дії, слід провести оцінку можливостей програм боротьби із туберкульозом щодо забезпечення контролю захворювань на туберкульоз, стійкого до препаратів.

Групи ризику і особливі ситуації

В межах програм боротьби з туберкульозом слід приділити особливу увагу окремим групам населення і особливим ситуаціям, що є предметом більш високого ризику контакту із пацієнтами, хворими на туберкульоз. В країнах Євросоюзу спостерігаються такі групи ризику, що потребують особливої уваги:

■ особи, які знаходяться у в’язницях,

■ працівники, які переїжджають з однієї країни до іншої,

■ нелегальні іммігранти,

■ іноземці,

■ сироти,

■ етнічні угрупування,

■ інші групи ризику,

■ особи, схильні до алкоголізму,

■ ін’єкційні наркомани.

■ Особливі ситуації, що потребують підвищеної уваги: люди, переїзд яких спричинений не прогнозованими факторами, наприклад, політичні безпорядки, війна, стихійні явища або інші обставини, що спричинили переїзд біженців. За таких обставин, може статися порушення соціальної системи. Порушення у наданні соціальної підтримки погіршує рівень бідності, змінює поведінку людей, які потребують на медичної допомоги, і обмежує доступ до медичної допомоги.

■ Пацієнти, хворі на діабет, люди, які палять, представляють іншу групу ризику.

Медична допомога пацієнтам, хворим на туберкульоз, має відповідати потребам груп ризику і особливим ситуаціям

Особливі групи і виклики. Першочерговий захід, метою якого є задоволення потреб особливих груп, - визнання їх існування і ознайомлення з їх особливими потребами. Країни з низьким і високим показником поширеності захворювання повинні спочатку визначити особливі ситуації і групи ризику, що потребують уваги. Визначення таких груп, їх місцезнаходження, оцінка їх проблем при намаганні отримати медичну допомогу, перевірка медичних послуг, що вони можуть отримати, і визначення стратегії забезпечення доступу до якісної медичної допомоги пацієнтам, хворим на туберкульоз - це логічно обґрунтовані наступні кроки. Ці заходи здійснюються у співпраці з усіма медичними закладами і представниками осіб, які мають отримати медичну допомогу. Здійснення цих заходів проводиться поетапно з підтримкою відповідних партнерів і лікарів.