<<
>>

Відносна автономність.

Автономність — це самостійний, незалежний від організму ріст пухлини. Незважаючи на те, що пухлина кровопостачається із загального кола кровообігу, інервується ЦНС, підпадає під гормональний вплив, спостерігається її незалежність від багатьох чинників, які виявляють в нормі регулюючий вплив на процеси росту.

Прикладом автономності новоутворення може служити збереження пухлин жирової тканини навіть у випадках розвитку кахексії організму-пухлиноносія. Разом з тим, слід підкреслити, що автономність пухлини є відносною, оскільки дистрес-синдром і такий фізіологічний чинник як вагітність викликають прискорення росту новоутворення.

Гормональна залежність новоутворення: багато новоутворень, які не викликані гормонами, тим паче мають гормональну залежність росту. Клітини таких новоутворень, як припускається, мають рецептори на мембранах для зв’язування гормонів; коли дія гормону обмежується, ріст часто вповільнюється, але не зупиняється. Ці властивості використовується для лікування деяких пухлин.

1. Рак передміхурової залози — цей рак майже завжди залежить від андрогенів. Видалення обох яєчок або введення естрогенів часто призводить до значної (хоча і тимчасової) регресії ракової пухлини.

2. Рак молочної залози — цей рак часто, але не завжди, залежить від естрогенів і рідше від прогестерону. Гормональна залежність зумовлена присутністю на мембрані клітин рецепторів для естрогену і прогестерону. При даних пухлинах обов’язково необхідно визначати за допомогою біохімічних або імунологічних методів чутливість пухлин до даних гормонів. Видалення яєчників або лікування препаратами, які блокують рецептори до естрогенів, наприклад, тамоксифеном, усуває вплив естрогенів і викликає регрес естроген-залежних пухлин молочної залози, але цей регрес — тимчасовий.

3. Рак щитовидної залози — добре диференційовані ракові новоутворення щитовидної залози залежать від тиротропного гормону (ТТГ).

Для лікування широко використовується введення гормонів щитовидної залози, які пригнічують синтез ТТГ.

Безмежність росту. Ракові клітини «безсмертні», вони здатні ділитися нескінченно, скільки завгодно разів (нормальні клітки максимально здійснюють лише 30 ділень — поріг Хайфлика). Пухлинний ріст припиняється лише в результаті загибелі організму — носія пухлини.

Порушення росту клітин — одна з головних ознак пухлини; вона використовується для визначення доброякісності або злоякісності новоутворення.

Надмірна проліферація клітин: неопластичні клітини можуть ділитися швидше, ніж нормальні клітини. В результаті цього виникає скупчення клітин в тканинах, яке в основному приймає певну форму, однак при лейкемії пухлинні клітини розподіляються в кістковому мозкові і крові і не формують обмежену масу. Важливо знати, що загальне число неопластичних клітин може збільшуватися, навіть якщо швидкість росту низька; наприклад, при хронічній лімфоцитарній лейкемії накопичування неопластичних клітин виникає внаслідок порушення їх диференціювання. При цьому порушується нормальний клітинний цикл, бо клітина не дозріває і не гине в терміни, коли гинуть нормальні клітини.

1. Швидкість росту і злоякісність — швидкість проліферації неопластичних клітин значно варіює. Деякі новоутворення ростуть настільки поволі, що їх ріст вимірюється в роках; інші поширюються настільки швидко, що збільшення розміру може спостерігатися протягом декількох днів. Очевидно, що ступінь злоякісності новоутворення залежить від швидкості росту: чим швидше пухлина росте, тим злоякіснішою вона є.

2. Оцінка швидкості росту — клінічно швидкість росту новоутворення може вимірюватися часом, який необхідний для збіль­шення розмірів пухлини в два рази. Цей час змінюється від декількох днів при лімфомі Беркітта до багатьох місяців для більшості злоякісних епітеліальних новоутворень і до багатьох років - для деяких доброякісних новоутворень. Грубою гістологічною ознакою швидкості росту є мітотичний індекс, який визначається числом мітотичних фігур (рис. 3) на 1000 пухлинних клітин в найактивнішій ділянці новоутворення. Як правило, чим вищий мітотичний індекс, тим більша швидкість росту новоутворення. Однак є багато винятків з цього правила. Точніші методи засновані на визначенні зв’язаних з клітинним циклом антигенів, типу циклінів і ЯАПК (ядерний антиген проліферуючої клітини).

Недоцільність. Пухлинний ріст, який не приносить жодної користі для організму, а навпаки пригнічує всі захисно-пристосувальні його системи, є абсолютно недоцільним у Дарвінівському розумінні.

<< | >>
Источник: Онкологія. Лекція. 2016

Еще по теме Відносна автономність.:

  1. МОРФОЛОГІЯ ПУХЛИН
  2. Відносна автономність.
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -