Методи дослідження

При виконанні запланованої роботи проводилась оцінка клінічного, рентгенологічного, пневморентгенографічного, комп’ютерного, магнітно-резонансно-томографічного та гістологічного методів досліджень.

У всіх пацієнтів клінічне обстеження здійснювалось із уточненням анамнезу життя і травми, а також виявленням усіх відомих клінічних симптомів (зниження сили триголового м’яза, Пірогова, Томпсона, Черкасовой, голкового, "силового навантаження", западання на місці пошкодження, неможливість опертя на пальцях, тощо).

Крім звичайної обзорної рентгенографії 67 пацієнтам, котрих було госпіталізовано у строки до 2-х місяців після травми, виконана рентгенографія м’яких тканин (37пацієнтів) за методикою С.Ф.Винтергальтера [38], яка дозволяє бачити на рентгенограмах шкіру, підшкірну клітковину, м’язи, сухожилок. Особливість методики полягає в тому, що рентгенплівку,

загорнуту у світлонепроникливий папір, розміщують безпосередньо під досліджуваним відділом кінцівки.

З метою поширення можливостей рентгенографії 27 пацієнтам (17 із гострими і 10 задавненими пошкодженнями) була виконана пневморентгенографія. З допомогою двох апаратів Боброва в місце передбачуваного розриву вводили 100- 150 см³ кисню, або закису азоту з наступною рентгенографією гомілково-ступневого суглоба в бічній проекції.

З метою підвищення якості інформації про стан ахіллова сухожилка 17 пацієнтам із гострими і 13 задавненими пошкодженнями виконана КТ, при цьому ми використали апарат фірми "General-electric" системи СТ-1000. При виконанні КТ- досліджень пацієнт лягав на бік. "Зрізи" робили товщиною 2 або 8 мм. з наступною реконструкцією зображення в різних площинах.

МРТ виконувалась на апараті фірми "Philips" системи Gyroscan-NT. Всього обстежено 26 пацієнтів.

Слід відзначити, що крім урахування зниження або збільшення сигналу про ступінь щільності тканини при КТ і МРТ ми оцінювали відомі і розробили нові візуальні симптоми ПРАС.

З метою вивчення питання - при ПРАС пошкоджується здоровий сухожилок, чи розриву сприяють які - небуть зміни? - ми провели морфологічні дослідження шматочків ахіллового сухожилка, узятих у 71 пацієнтів під час оперативного втручання. Узятий матеріал - кусочки ахіллового сухожилка - фіксували в 10% розчині формаліну, зневоднювали та знежирювали в ацетоні, спирті наростаючої міцності та після спирт-ефіру заливали в целоїдин. Приготовляли гістологічні

"зрізи" товщиною 10-15мкм, які забарвлювали гематоксиліном та еозином, а також пікрофуксином за Ван Гізоном.

Всі препарати умовно розділили на 3 підгрупи:

до 3-х діб включно після травми -37; на другому -

четвертому тижні -29, понад два місяці -рік - півтора -у 5 хворих.

Висловлюю щиру подяку доктору медичних наук професору Бруско Антону Тимофійовичу за консультацію цього підрозділу моєї праці.