<<
>>

РОЗДІЛ 1 ПІДШКІРНИЙ РОЗРИВ АХІЛЛОВА СУХОЖИЛКА: ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ (огляд літератури)

За останні 20 - ЗО років ортопеди-травматологи [29, 40, 42, 24, 39, 74, 7, 125, 78, 91, 114, 122, 116, 139] відзначали збільшення випадків підшкірних розривів ахіллова сухожилка, які раніш вважались дуже рідкими.

Підшкірні розриви ахіллова сухожилка є тяжкою травмою опорно-рухового апарата людини у зв’язку з тим, що страждає головний згинач стопи - триголовий м’яз гомілки. Це приводить до зниження фізіологічного натяжіння триголового м’яза і функції кінцівки в цілому.

Найбільш часто підшкірні розриви ахіллова сухожилка (ПРАС) трапляються в активному працездатному віці у осіб 20- 50 років [57, 11, 59, 14, 26, 99 , 85, 115, 114, 87]

За даними літератури в минулі роки (1950-1980) ахілловий сухожилок в 70%-82% випадків пошкоджується у спортсменів професіоналів, чи у осіб, які тривалий час займалися аматорським спортом [39, 25, 53, 37, 59, 90, 95].

В останні роки відзначено збільшення випадків пошкодження ахіллова сухожилка у осіб, які зовсім не займаються спортом, або займались короткий час в минулому.

Важливо відзначити, що значна кількість пацієнтів звертались за кваліфікованою допомогою в віддалені терміни після травми [45, 39, 53, 57, 74, 59, 48, 14, 26, 27, 99, 85, 133, 85, 115, 124, 135]. Дані літератури свідчать, що біля 50%-60% хворих звертались в спеціалізовані відділення через три тижні - 1,5-2 роки. Лише 8-12% пацієнтів госпіталізовано на протязі

першої доби після травми. Цей факт безумовно впливає на своєчасність встановлення діагнозу. Так, відзначено [70], що у 71 хворого із 88 розривів ахіллова сухожилка виявлено після 3-х тижнів. Із 130 хворих, які лікувались в Латвійському НДІ ортопедії-травматології, 60% госпіталізовано із задавненими розривами в строки від 1 місяця до Іроку після травми [41].

Ці обставини можна пояснити тим, що: по-перше, не всі практичні лікарі, у тому числі хірурги і травматологи достатньо серйозно оцінюють важність впливу ПРАС на функції нижньої кінцівки в цілому, а по-друге - при діагностиці розривів не завжди застосовуються найбільш інформативні клінічні, і практично зовсім не використовуються, нові сучасні інструментальні методи діагностики.

Це, безумовно, спричиняє помилкове тлумачення характеру пошкодження сухожилка. Треба додати, що лікування задавнених пошкоджень сухожилка дає значно гірші віддалені результати [80, 128, 135].

Механізм ПРАС в літературі висвітлюється по - різному. Більшість авторів відмічає непрямий і прямий механізм розривів. Непрямий механізм розриву частіше виникає під час стрибка чи швидкого підйому по сходах. При цьому основне навантаження припадає на передній відділ стопи, триголовий м'яз знаходиться в стані скорочення і при розгинанні колінного суглоба внаслідок примусового розтяжіння триголовий м’яз відповідає значним скороченням, а ахілловий сухожилок розривається [37, 38, 39, 60, 79]

Прямий механізм виявляється значно рідше і як правило, при відкритих пошкодженнях [25, 15, 95, 86, 132, 84]

Як свідчать дані літератури [23, 58, 40, 69, 55, 90, 127, 112, 139], розриви ахіллова сухожилку призводять до зниження

професійної активності пацієнта, особливо спортсменів, артистів балету , цирку, а інколи до інвалідизації.

Все вищезазначене ставить проблему підшкірних розривів ахіллові сухожилка в розряд актуальних і змушує висвітлити невирішені, суперечливі питання, або такі, що потребують перегляду у зв’язку з появою нових технологій.

1.1.

<< | >>
Источник: ОСТАПЧУК Микола Петрович. ПІДШКІРНІ РОЗРИВИ АХІЛЛОВА СУХОЖИЛКА (діагностика, лікування). Дисертація на здобуття Докового ступеня кандидата медичних наук. Київ-2000. 2000

Скачать оригинал источника

Еще по теме РОЗДІЛ 1 ПІДШКІРНИЙ РОЗРИВ АХІЛЛОВА СУХОЖИЛКА: ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ (огляд літератури):

  1. ЗМІСТ
  2. ВСТУП
  3. РОЗДІЛ 1 ПІДШКІРНИЙ РОЗРИВ АХІЛЛОВА СУХОЖИЛКА: ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ (огляд літератури)
  4. 1.3. Лікування підшкірних розривів ахіллова сухожилка
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -