<<
>>

ВИСНОВКИ

1. Підшкірні розриви ахіллового сухожилку є тяжкою травмою, яка приводить до випадіння функції головного згинача стопи - триголового м’яза гомілки з порушенням його фізіологічного натяжіння і зниження функції кінцівки в цілому.

2. Доповненням в клінічній діагностиці ПРАС є виявлені нами нові симптоми: відсутність шкірних складок і відсутність перекату із п’яти на пальці.

3. Нами вперше описаний ряд нових пневмографічних, КТ і МРТ симптомів, які дають можливість чітко установити пошкодження ахіллового сухожилку. Доведено, що найбільш інформативним інструментальним методом в діагностиці ПРАС є МРТ, з допомогою якої можна чітко установити не тільки наявність, локалізацію пошкодження, але й характер, ступінь розволокнення сухожилку і зміни в оточуючих тканинах.

4. Макро - та мікроскопічні дослідження структурно функціонального стану пошкодженого в умовах помірного навантаження ахіллового сухожилка свідчать, що розрив відбувається на тлі дегенеративно-дистрофічних змін, які мали місце до травми. Розрив лише сприяє прогресуванню дистрофічних процесів.

5. Дані МРТ, гістологічних досліджень та операційних спостережень переконливо свідчать, що у 35% хворих із "свіжими" ПРАС спостерігається значне розволокнення, яке виключає можливість первинного шва сухожилка, Найбільш тяжкі зміни відзначаються у пацієнтів із задавненими строками, що примушує виконувати пластичне відновлення ахіллового сухожилка.

6. Методом вибору лікування ПРАС повинен бути оперативний. Критеріями можливих способів оперативного лікування повинні бути: строк після травми, ступінь розволокнення кінців сухожилка,

дегенеративно-дистрофічних змін, а також діастаз після резекції пошкод­жених кінців сухожилка.

7. Первинний шов сухожилка при ПРАС показаний:

• у випадках свіжих (до 3 діб) пошкоджень без значного розволокнення та дегенеративних змін;

• протягом 2-х і більше тижнів при наявності діастазу не більше 2-2,5 см. після резекції розволокнених кінців. У цих випадках первинний шов, як правило, доповнюється пластикою сухожилком підошовного м’яза.

8. Пластичне відновлення сухожилка показано:

• у випадках задавнених пошкоджень (2 і більше тижнів) при наявності значного розволокнення на тлі дегенеративно- дистрофічних змін;

• у випадках свіжих (до 3 діб) пошкоджень при наявності значних дегенеративно-дистрофічних змін, розволокнень кінців і діастазу (після їх обробки) більше 2,5см.

9. Аутопластика за Левенцем є надійним способом відновлення цілості ахіллова сухожилка і дозволяє одержати у 98% пацієнтів позитивні віддалені результати.

Блокуючий шов, який використовується у всіх пацієнтів із ПРАС поза залежності способу оперативного втручання є захистом від повторних розривів сухожилка.

10.3 метою профілактики поопераційного набряку і запалення нами вперше розроблена лікувальна програма поєднаного застосування флогензима та вобензима, яка значно зменшує кількість ускладнень і покращує віддалені результати.

<< | >>
Источник: ОСТАПЧУК Микола Петрович. ПІДШКІРНІ РОЗРИВИ АХІЛЛОВА СУХОЖИЛКА (діагностика, лікування). Дисертація на здобуття Докового ступеня кандидата медичних наук. Київ-2000. 2000

Скачать оригинал источника

Еще по теме ВИСНОВКИ:

  1. 52. Проективні методи дослідження особистості.
  2. Методологічні основи експериментальної психології.
  3. Ментальність у роботах укр. представників
  4. Компоненти якості медичної допомоги
  5. Менеджери та управлінці в галузі охорони здоров’я
  6. 6.9. Класифікація закладів охорони здоров’я за організаційно-правовою формою
  7. ДОДАТОК 1 ЗАКОН УКРАЇНИ ОСНОВИ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я
  8. Флюорографія
  9. Висновки
  10. Розділ 14. Висновки.
  11. диспансерний нагляд ТА ТРИВАЛИЙ ДОГЛЯД ЗА ДІТЬМИ З ХРОНІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ
  12. Помилки в діагностиці і лікуванні пухлин голови і шиї[***]
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -