<<
>>

ТЕМА № 19 Лабораторна діагностика венеричних хвороб. Лікування сифілісу.

1.

2. Сифіліс спричинюється:

1) Синьогнійною паличкою;

2) Стрептококом;

3) Стафілококом;

4) Кишковою паличкою;

5) Блідою трепонемою.*

3. Основні ознаки сифілісу:

1) М'який шанкер;

2) Твердий шанкер;*

3) Поліаденіт;*

4) Регіонарний лімфаденіт;*

5) Негативні серологічні реакції;

6) Позитивні серологічні реакції;*

7) Сифіліди.*

4.

Найнадійнішим методом діагностики третинного сифілісу є:

1) Дослідження матеріалу, узятого з дна виразки;

2) Дослідження спинномозкової рідини;

3) Дослідження крові (реакція Вассерманна);

4) Реакція іммобілізації блідих трепонем;*

5) Осадові реакції.

5. Найбільш специфічним серологічним тестом на сифіліс є:

1) Реакція імунофлюоресценції;

2) Реакція іммобілізації блідих трепонем;*

3) Реакція Вассермана з трепонемним антигеном;

4) Реакція Вассермана з кардіоліпіновим антигеном;

5) Мікрореакція.

6. Кого слід обстежити (серологічне дослідження крові) за підозри на природжений сифіліс:

1) Батька;

2) Мати;*

3) Дитину;*

4) Братів і сестер дитини;

5) Родичів матері;

6) Родичів батька.

7. Вкажіть кратність і терміни обстеження вагітних на сифіліс (реакція Вассерманна):

1) Не менше ніж 2 рази в першу та другу половину вагітності;*

2) Через кожні 2 міс.;

3) Одноразове дослідження крові перед пологами;*

4) Одноразове дослідження крові в II триместрі вагітності.

8. На прийом з’явилася жінка 22 років із скаргами на виникнення виразки на великій статевій губі. Суб’єктивні відчуття відсутні. В анамнезі – місяць тому був статевий контакт з малознайомим чоловіком. Яке дослідження необхідно зробити в першу чергу для встановлення діагнозу?

1) Обстеження на бліду трепонему;*

2) Обстеження на гонококи;

3) Обстеження на трихомонади;

4) Обстеження на гриби;

5) Обстеження на хламідії.

9. Серологічне обстеження вагітних у першій та другій половині вагітності проводять:

1) У шкірно-венерологічному диспансері;

2) У пологовому відділенні;*

3) У гінекологічному відділенні;

4) У жіночій консультації;*

5) У фельдшерсько-акушерському пункті.

10. Після контакту з хворим на сифіліс реакція Вассермана стає позитивною через:

1) 1 тиждень;

2) 2 тижні;

3) 4-5 тижнів;

4) 6-8 тижнів;*

5) 9-10 тижнів.

11. Після появи твердого шанкеру реакція Вассермана стає позитивною через:

1) 1 тиждень;

2) 2 тижні;

3) 3-4 тижні;*

4) 5-6 тижнів;

5) 8-9 тижнів.

12. Які серологічні реакції можуть бути позитивними у разі первинного серонегативного сифілісу?

1) РІФ;*

2) РВ;

3) РІФ, РІБТ;

4) РІБТ;

5) КСР.

13. Яке дослідження застосовується в повсякденній практиці для виявлення блідої трепонеми?

1) Культивування на живильних середовищах;

2) Забарвлення по Романовському-Гімзе;

3) Забарвлення метиленовим синім;

4) Дослідження нативних препаратів у темному полі зору мікроскопу;*

5) Сріблення по Морозову.

14. Після зараження на сифіліс, зазвичай, реакція Вассермана стає позитивною через:

1) 3-4 тижні;

2) 6-8 тижнів;*

3) 9-12 тижнів;

4) 3-4 місяці;

5) 2-4 роки.

15. Які фізіологічні секрети та екскрети можуть бути заразні при сифілісі?

1) Слина;*

2) Піт;

3) Сеча;

4) Молоко;*

5) Сперма.*

16. Які серологічні реакції можуть бути позитивними при первинному серопозитивному сифілісу?

1) Експрес- метод;*

2) РІФ;*

3) РВ;*

4) РІБТ;

5) КСР.*

17. Які серологічні реакції можуть бути позитивними при вторинному рецидивному сифілісі?

1) Експрес-метод;*

2) РІФ;*

3) Реакція Вассермана з кардіоліпіновим антигеном;*

4) РІБТ;*

5) Реакція Вассермана з трепонемним антигеном.*

18. Для постановки діагнозу первинного серопозитивного сифілісу поряд із клінікою необхідні позитивні результати наступних реакцій:

1) РІФ;

2) РІБТ;

3) Мікрореакції;

4) Вассермана.*

19. Які серологічні реакції будуть позитивними у разі вторинного свіжого сифілісу:

1) Експрес-метод;*

2) РІФ;*

3) РВ;*

4) РІФ, РІБТ;*

5) Негативні всі реакції.

20. Діагноз сифілісу завжди базується на слідуючих ознаках:

1) Наявності клінічних проявів;

2) Даних анамнезу;

3) Даних лабораторних досліджень;

4) Всі ствердження вірні.*

21.

До лабораторних методів діагностики сифілісу відносять:

1) Виявлення збудника хвороби у висипних елементах;

2) Серодіагностика сифілісу;

3) Реакція мікропреципітації;

4) Реакція імунофлюоресценції;

5) Реакція імобілізації блідих трепонем;

6) Все перераховане вірно.*

22. Для експрес - діагностики сифілісу використовують таку реакцію:

1) РВ;

2) РМП;*

3) РІФ;

4) РІБТ.

23. Реакція іммобілізації блідих трепонем ставиться з метою:

1) Підтвердження діагнозу первинного сифілісу;

2) Підтвердження діагнозу вторинного свіжого сифілісу;

3) Підтвердження діагнозу прихованого сифілісу;*

4) Контролю за лікуванням;

5) Вирішення питання про зняття хворого з обліку.

24. Критеріями виліковності вважають:

1) Якість проведеного лікування;

2) Дані клінічного обстеження (шкіра, слизові оболонки, внутрішні органи, нервова система, органи чуття);

3) Дані лабораторного дослідження (КСР, РІФ, РІБТ);

4) Все перераховане вірно.*

25. Реакція Вассермана базується на основі:

1) Гемолізу;*

2) Жовто-зеленого світіння блідих трепонем;

3) Розпізнавання хибнопозитивних результатів стандартних серологічних реакцій.

26. Основними із специфічних протисифілітичних засобів нині є всі із перерахованих, окрім:

1) Пеніцилін;

2) Біцилін;

3) Ретарпен;

4) Екстенцилін;

5) Тетрациклін.*

27. До неспецифічних засобів, для лікування сифілісу належать:

1) Імунні препарати (тимоген, тималін, лаферон, метилурацил);*

2) Стимулюючі засоби (пірогенал, алое, ФіБС, плазмол, екстракт плаценти тощо);*

3) Вітамінотерапія;*

4) Препарати резерву.

28. Для лабораторного дослідження можуть бути взяті виділення із:

1) Висипних елементів;*

2) Пунктату лімфовузлів;*

3) Сироватки крові; *

4) Спинномозкової рідини;*

5) Лусочки з папульозних сифілідів.

29. Критерії виліковності сифілісу:

1) Усі хворі після лікування підлягають диспансерному нагляду;*

2) Щоквартально протягом перших двох років;*

3) 1 раз у 6 міс.

протягом третього року нагляду хворим проводиться клініко-серологічне обстеження, після чого їх знімають з обліку;*

4) Протягом 3 років;*

5) Протягом 5 років.

30. Основними препаратами для лікування хворих сифілісом є:

1) Препарати пеніциліну;*

2) Препарати тетрацикліну;

3) Препарати еритроміцину;

4) Макроліди.

31. Для сифілісу прихованого раннього при різко позитивній реакції Вассермана характерним є:

1) Низький титр реагинів;

2) Високий титр реагинів;*

3) Титр реагинів значення не має.

32. До побічних явищ при лікуванні сифілісу пеніциліном відносяться всі перераховані, крім:

1) Анафілактичного шоку;

2) Токсидермії;

3) Кропивниці;

4) Кандидозу;

5) Алопеції.*

33. У хворого підозрюється сифіліс вторинний рецидивний. КСР слабко позитивні. Необхідно використовувати наступні реакції:

1) Реакцію Колмера;

2) Реакцію імунофлюоресценції;

3) Реакцію іммобілізації блідих трепонем;*

4) Мікрореакцію;

5) Реакцію Вассермана з кардіоліпіновим антигеном.

34. Хворим гонореєю з невиявленим джерелом зараження, але таким, що мають постійне місце проживання й роботу:

1) Превентивне протисифілітичне лікування проводиться;

2) Превентивне протисифілітичне лікування не проводиться;

3) Клініко-серологічний контроль здійснюється протягом 3 місяців;*

4) Клініко-серологічний контроль здійснюється протягом 6 місяців;

5) Вірно 2) і 3).

<< | >>
Источник: Відповіді на підсумковий модульний контроль з курсу дерматовенерології. 2016

Еще по теме ТЕМА № 19 Лабораторна діагностика венеричних хвороб. Лікування сифілісу.:

  1. Тема лекції: ПОНЯТТЯ ПРО ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ ТА ОСНОВИ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ
  2. 1.4. Класифікація інфекційних хвороб
  3. ТЕМА № 8 Кератомікози. Кандидози. Клініка. Лікування. Профілактика. Класифікація мікозів. Лабораторна діагностика мікозів.
  4. ТЕМА № 9 Дерматофітії Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
  5. ТЕМА № 15 Методика обстеження венеричного хворого. Збудник сифілісу. Шляхи передачі інфекції. Патогенез. Експериментальний сифіліс. Класифікація.
  6. ТЕМА № 19 Лабораторна діагностика венеричних хвороб. Лікування сифілісу.
  7. ТЕМА № 20 Гонорея та негонорейні уретрити у чоловіків. Принципи терапії та профілактики.
  8. ДОДАТОК 1 ЗАКОН УКРАЇНИ ОСНОВИ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я
  9. Контроль діяльності лабораторної служби
  10. СИФІЛІС
  11. Тема III ЗАХВОРЮВАННЯ ПОВІК, СЛІЗНИХ ОРГАНІВ ТА ОРБІТИ
  12. Тема V ЗАХВОРЮВАННЯ РОГІВКИ ТА СКЛЕРИ
  13. Тема VIII ЗАХВОРЮВАННЯ СІТКІВКИ ТА ЗОРОВОГО НЕРВА
  14. Тема X КОСООКІСТЬ
  15. ЗАХВОРЮВАННЯ ГІПОТАЛАМО-ГІПОФІЗАРНОІ СИСТЕМИ ТА НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ У ДІТЕЙ
  16. ХРОНІЧНІ БРОНХОЛЕГЕНЕВІ ЗАХВОРЮВАННЯ
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -